Респіраторні захворювання курей та індичок досить швидко поширюються по всьому фермерському господарству та потребують негайного лікування
Повітряні мішки у птахів виконують ряд важливих функцій. Завдяки їм збільшено об'єм повітря, що вдихається, покращена терморегуляція, захищені внутрішні органи від здавлювання під час польоту, під контролем знаходиться водно-сольовий баланс. Але через збільшений обсяг вдихуваного повітря пернаті більш чутливі до респіраторних захворювань.
Аеросакуліт (запалення повітроносних мішків) може мати як інфекційну, так і не інфекційну природу. До збудників інфекції можна віднести, наприклад, Mycoplasma gallisepticum або Mycoplasma synoviae, а до інших причин - не дотримання санітарних умов утримання птиці, вогкість у приміщенні, не збалансований раціон, присутність токсинів у повітрі та ін. Для захворювання характерне запалення верхніх дихальних шляхів. Симптомами аеросаккуліту виступає задишка, швидка стомлюваність, сонливість та малорухливість, ускладнене дихання, хрипоту, часто спостерігається зниження температури тіла. Під час лікування, на початкових стадіях захворювання прогноз сприятливий.
Інфекційний синусит – характеризується виділеннями з носа, хрипами та кашлем. Без належного лікування відмінок птиці може досягти позначки 70%. Захворювання найбільше схильні до індичат і курчат. Ця хвороба дуже легко та швидко поширюється. Причин виникнення інфекційного синуситу кілька: контакт із здорової птиці з хворою, заражений пил у повітрі, а також через виділення з носа, яйця. Профілактичні заходи спрямовані на захист індичок та курей від інфекційного синуситу повинні проводитись на кожній фермі. Лікування захворювання потрібно починати якомога раніше.
Мікоплазмоз – досить молоде респіраторне захворювання, яке вже встигло завдати істотних збитків птахівництву. Його складно діагностувати – симптоми мікоплазмозу нічим не відрізняються від симптомів інших респіраторних хвороб, як, наприклад, інфекційного нежитю. Під час хвороби спостерігається набряк носових отворів та проходів під очима птиці, виділення з носа, утруднене дихання. Серед наслідків - зниження маси тіла та несучості на 30-50%. Найбільш схильні до мікоплазмозу бройлери у віці 6 тижнів і більше, добові індичати. У курей збудником захворювання частіше виступає Mycoplasma gallisepticum і Mycoplasma synoviae, у індиків – Mycoplasma meleagridis.
Профілактика будь-якого захворювання, у тому числі і респіраторного, полягає у дотриманні норм утримання птиці, контролю стану тварин, збалансованому раціоні, дотриманні правил гігієни та санітарних норм. Якщо захворювання все-таки почало поширюватися серед птахів, необхідно негайно звернутися до фахівця. Лікар призначить лікування препаратом, якого чутливі збудники інфекції. Для курей та індичок ефективним засобом як вплив на Mycoplasma gallisepticum, Mycoplasma synoviae та Mycoplasma meleagridis виступає препарат Тіамізол. Оральне застосування Тіамізолу дозволить провести як лікування заражених, а й профілактику серед решти птахів протягом 3-5 днів.