ХВОРОБИ, СПРИЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯМ ОБМШУ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ
У дорослих тварин з цієї групи хвороб зустрічається переважно остеодистрофія, а у молодняку - рахіт.
Під остеодистрофією (osteodystrophia; від грец. osteon - кістка; dys - порушення; trophe -живлення) розуміють патологічний процес у кістковій тканині, що супроводжується послідовними та взаємозумовленими стадіями остеомаляції, остеопорозу, остеофіброзу та, можливо, остеосклерозу.
Остеомаляція (osteomalatia; від грец. osteon - кістка, таїакіа - м'якість) - декальцинація, збіднення кісткової тканини на мінеральні речовини, здебільшого на кальцій, фосфор, магній, внаслідок чого кістки стають м'якими, гнучкими, викривленими.
Остеопороз (osteoporosis; від грец. porosis - отвір, прохід) - перебудова структури кістки, внаслідок якої відбувається зменшення кількості кісткових балок (перекладин) в одиниці об'єму кістки, зникнення та повне розсмоктування цих елементів, розширення гаверсових каналів.
Остеофіброз (від лат. fibrosa - волокнистий) - розростання фіброзної остеогенної тканини в кістковомозкових порожнинах як наслідок компенсації остеомаляції та остеопорозу. Ці три стадії дистрофічного процесу в кістковій тканині єдині і проявляються тією чи іншою мірою залежно від тяжкості та тривалості хвороби. Дехто з авторів називають ці стадії формами остеодистрофії і описують їх як самостійні нозологічні захворювання (остеомаляція, остеопороз, остеофіброзна остеодистрофія). З цим не можна погодитися, оскільки відокремлені процеси остеомаляції, остеопорозу і остеофіброзу навряд чи можливі. При затяжній формі остеодистрофії під тривалим впливом етіологічних факторів, крім зазначених трьох стадій, можлива ще склеротична стадія (остеосклероз), що характеризується ущільненням кісткових балок, деформацією та зменшенням кістковомозкових порожнин аж до їх повного зникнення. Остеодистрофія у великої рогатої худоби перебігає без вираженого переважання якоїсь однієї стадії патологічного процесу, тоді як у кіз найбільш характерним є остеофіброз, а у овець і птиці - остеопороз.
Рахіт у молодняку як форма деструкції кістки має перебіг з переважно вираженими стадіями остеомаляції та остеофіброзу. Функціонування кістки забезпечується постійним надходженням енергії, білкових компонентів, мінеральних елементів, вітамінів та інших біологічно активних речовин. Вузловим механізмом формування кісткової тканини є її мінералізація. Перебіг цього процесу відбувається із витратою енергії, кальцію, фосфору, магнію, натрію, калію, хлору, сірки, цинку, марганцю, кобальту, йоду, вітамінів A, D, С, паратгормону, кальцитоніну та інших речовин. До складу кістки входить ЗО % органічних речовин, з яких близько 95 % представлені фібрилярним білком - колагеном. У кістковій тканині міститься близько 98,5 % кальцію, 83 % фосфору, 70 % магнію, 40 % натрію від їх загальної кількості в організмі, в ній знаходиться понад 30 мікро- та ультрамікроелементів. При недостатньому надходженні енергії, білкових компонентів, мінеральних речовин і вітамінів порушуються процеси утворення органічної речовини кістки, синтезу колагену, мукополісахаридів, збагачення органічного матрикса іонами кальцію, фосфору та інших елементів, побудови кристалічної решітки гідроксіапатиту, розвивається остеодистрофія. Залежно від причини, остеодистрофія буває аліментарна, вторинна та ензоотична.
