Інфекційний гепатит собак - гостре контагіозне вірусне захворювання собак, що характеризується лихоманкою, запаленням слизової оболонки, респіраторного та травного трактів, дегенеративними змінами в печінці, ураженням центральної нервової системи.
Збудник інфекційного гепатиту - ДНК-вірус, який відноситься до сімейства аденовірусів . Сімейство Adenoviridae має два основні роди: Mastadenovirus і Aviadenovirus . Збудник інфекційного гепатиту собак (Аденовірус або Adenovirus canine type 1) відноситься до роду Mastadenovirus.
Вірус гепатиту тривалий час зберігається у зовнішньому середовищі, особливо за низьких температур. При кімнатній температурі зберігається 10-13 тижнів, при 4 градусах - більше 9 місяців, а при заморожуванні в 50% розчині гліцерину не втрачає своєї активності протягом 3-5 років. Висока температура діє на вірус згубно. При 60-70 градусах він втрачає свою вірулентність через 40-50 хв, при 100 градусах через 1 хвилину. Не стійкий до 2-3% розчинів дезінфекантів з групи лугів, фенолів і формаліну. Стійкий проти дії ефіру, ментолу, хлороформу та ультрафіолетових променів.
До інфекційного гепатиту сприйнятливі собаки різного віку та порід, лисиці, песці, єноти, вовки, тхори. Основними джерелами захворювання є хворі тварини, реконвалесценти (що одужують тварини) та вірусоносії, що виділяють вірус із сечею, носовим слизом, кон'юктивальним секретом та калом.
Для хвороби характерно тривале вірусоносійство (кілька років) та поширення при недотриманні правил асептики та антисептики під час хірургічних операцій, взяття крові, вакцинації.
Інфекційний гепатит протікає у формі ензоотії будь-якої пори року, проте частіше його реєструють навесні та влітку. Найбільш сприйнятливі до гепатиту молоді собаки до одного року.
Перші випадки захворювання у раніше благополучному розпліднику протікають гостро, особливо у перші 2-3 тижні. Потім хвороба набуває підгострого або хронічного перебігу. Перехворілі тварини набувають довічного імунітету. Все ж таки необхідно враховувати, що в результаті тривалого вірусоносій самки і самці можуть перезаражати один одного в період гону, а потомство при народженні.

До зараження вірусом інфекційного гепатиту найбільш сприйнятливий молодняк у віці до року, а також ослаблені та уражені гельмінтами тварини.
Найбільш поширеним є пероральний шлях зараження. Потрапляючи через рот, вірус спочатку фіксується на поверхні глотки і вражає епітеліальні клітини піднебінних мигдаликів, викликаючи тонзиліт (запалення мигдаликів).
Далі вірус може вражати лімфоїдні клітини (лімфоцити) і фагоцити. Далі через лімфатичні судини та кров вірус потрапляє в підщелепні та заглоткові лімфовузли, а вже звідти зі струмом крові поширюється по всьому організму. Вірус вражає клітини нирок, печінки, тимусу, кишківника. Також він має властивість безпосередньо вражати і руйнувати клітини ендотелію судин. В результаті порушується судинна проникність і як наслідок, у різних органах розвиваються численні набряки та крововиливи.
Особливо виражені деструктивні зміни у печінці, де вірус вражає клітини печінкової паренхіми, викликаючи у ній явища зернисто-жирового переродження. Цей процес у гострих випадках може супроводжуватись інтенсивним клітинним розпадом та утворенням у печінці некротичних вогнищ.

Клінічні ознаки
 
Інкубаційний період триває від 3 до 10 днів, а захворювання протікає в осносному гостро, від двох до семи днів, іноді до 2-4 тижнів. Підгострий перебіг переходить у хронічний і триває місяцями.
При гострій течії у початковому періоді у собак спостерігається пригнічений стан, млявість, відмова від корму, посилена спрага, блювання. Через кілька днів з'являються характерні ознаки гепатиту: анемія слизових оболонок очей та ротової порожнини, жовтяничність склери, кератити та тонзиліти. Сеча набуває темно-бурого забарвлення, тварина часто приймає позу сидячого собаки з широко розставленими передніми лапами. При пальпації в печінці тварина болісно реагує.
Якщо в перші дні хвороби температура тіла зазвичай нормальна, то на 4-6 день вона підвищується до 41-41,7 градусів Цельсія. Собаки худнуть, з'являється пронос, нерідко судоми та паралічі задніх кінцівок і тварина в коматозному стані, без належного лікування, гине.
У період лихоманки відзначають розлад серцево-судинної системи, почастішання пульсу до 40-50 ударів на хвилину, зменшення кількості лейкоцитів до 2-3 тисяч на 1 мілілітрі крові (лейкопенія), зменшення еозинофілів, що свідчить про злоякісний перебіг хвороби та неблаго.
Клінічні ознаки хвороби при хронічному перебігу гепатиту у собак виражені нечітко та мають невизначений характер. У період загострення хвороби відзначають короткочасні підйоми температури тіла, зниження або відсутність апетиту, проноси, що змінюються запорами, та прогресуюче схуднення. Хронічно хворі самки найчастіше абортують чи народжують нежиттєздатних цуценят..

Додатковий симптом - кератит, біле помутніння рогівки на одному або обох очах. Іноді розвиваються кон'юнктивіт та світлобоязнь. Перед загибеллю собака впадає у коматозний стан, температура знижується до 35 градусів. Летальність серед молодих собак сягає 80%.

 Попередній діагноз ставлять на підставі епізоотологічних даних та клінічних ознак, характерних для інфекційного гепатиту.
Точний діагноз встановлюють за наслідками лабораторних досліджень (бактеріологічних, серологічних, біохімічних).