Ензоотична пневмонія свиней (мікоплазмова пневмонія, респіраторний мікоплазмоз, мікоплазмоз свиней (pneumonia enzootica suum)) – хронічна інфекційна хвороба свиней, що характеризується ураженням легень, затримкою росту та розвитку тварин, зниженням продуктивності при відгодівлі.
Збудником хвороби є мікоплазми. Найчастіше вона викликається M. suipneumoniae – M. hyopneumoniae, рідше – іншими видами цих мікроорганізмів. M.suipneumoniae за морфологічними та ферментативними властивостями має деяку схожість з іншими видами мікоплазм, але відрізняється від них високою вимогливістю до поживних середовищ та повільною реплікацією, яка триває до 30 днів.
Джерелом інфекції є хворі та перехворілі тварини, в організмі яких мікоплазми можуть зберігатися до 13-15 місяців. Виділяється збудник із витіканням з носа, молоком, сечею та іншими секретами. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом та внутрішньоутробно. До хвороби сприйнятливі свині різного віку, але більш чутливий молодняк. Захворювання протікає як ензоотії, вражаючи до 60-80% поросят. Летальність сягає 10-15%. Зараженість стада зберігається роками. У поросят сосун симптоми хвороби часто відсутні і спостерігаються вони у 2-3-місячному віці.
Інкубаційний період триває від 7 до 30 днів. Хвороба проявляється переважно у респіраторної формі. Температура тіла може збільшуватися до 40,1-40,5 °С. Потім погіршується загальний стан, апетит. У поросят відзначається чхання, слизове витікання з носа, кашель, спочатку сухий та рідкісний, а потім у вигляді тривалих нападів. Дихання прискорене до 70 -80 рухів за хвилину. Кашель особливо посилюється в ранковий час під час годування або при переміщенні тварин.
При ускладненні основного патологічного процесу бактеріальною мікрофлорою у хворих поросят хвороба протікає важче. Дихання стає утрудненим, апетит знижений, відзначається виснаження, слизові оболонки ціанотичні. На кінцевій стадії хвороби поросята сидять на задній частині тіла із сильною задишкою і намагаються ударами живота видихнути повітря із хронічно запалених легень.
Паталого-анатомічні зміни
При розтині відзначають катаральне запалення верхівкових, серцевих та додаткової часток легень. Запалені ділянки ущільнені, сірого кольору та мають виражену дольчасту структуру. З поверхні розрізу стікає каламутна сірувата рідина. Середостінні лімфовузли дещо збільшені, на розрізі соковиті, сірого кольору, місцями почервонілі.
Дихальні шляхи зазвичай без видимих змін. Виявляється лише помірна осередкова гіперемія слизової оболонки трахеї та великих бронхів. У їх просвітах міститься відносно невелика кількість в'язкої, сірої, рідше кров'яної рідини. Нирка, селезінка, печінка та головний мозок без видимих змін. У хронічних випадках, коли запальний процес ускладнюється бактеріальною мікрофлорою, розвивається перитоніт, плеврит та гнійно-некротичні процеси у легенях.
Гістологічно у поросят виявляється помірний набряк та інфільтрація клітинними елементами підслизової оболонки трахеї та бронхів, що поширюється на перибронхіальну та периваскулярну тканину, утворюючи навколо них інфільтрати у вигляді муфт.
Діагноз ставлять з урахуванням епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних, результатів виявлення антигену мікоплазм МФА, виділення мікоплазм та виявлення до них специфічних антитіл. У лабораторію направляють шматочки уражених легень, взятих на кордоні зі здоровими, середостінні та бронхіальні лімфатичні вузли та сироватку крові хворих поросят. Ізолят відносять до виду M. suipneumoniae на підставі визначення антигенних властивостей. Для ретроспективної діагностики використовують РЗК, РНГА, латекаглютинації та імуноферментний аналіз.
Ензоотичну пневмонію виключають від грипу, хламідіозу, пастерельозу, сальмонельозу, антинобацилярної плевропневмонії, пневмонії аскаридозної та метастронгільозної етіології.