Хронічний катаральний гастрит є продовженням гострого та супроводжується запаленням шлунка, порушенням його моторної та секреторної функцій, атрофією залоз та склерозом кровоносних судин. Первинні хронічні гастрити виникають унаслідок тих самих причин, як і гострі, і натомість менш вираженого і тривалого впливу. Побічні виникають при декомпенсації, при хворобах легень, нирок, портальному застої крові та підвищенні ВКД при гепатитах, а також при інфекційних та інвазійних хворобах.
У початковий період відзначають короткочасне підвищення секреції шлунка, надалі секреція згасає. Порушується перетравлення білків, евакуаторний процес прискорюється, розвиваються бродильно-гнильні процеси в кишечнику, інтоксикація, порушуються функції печінки. Виникає анемія, знижується вгодованість тварини.
Симптоми непостійні, розвиваються тривалий час. У тварин змінюється апетит, травлення, слизові жовтяниці, вони худнуть. Зникає блиск волосся, знижується еластичність шкіри. При гіпоцидних станах виникають метеоризм, пронос. Загальна кислотність вбирається у 10-14 од. При гіперацидних станах виникають запори, перистальтика кишківника знижується. Спостерігаються відрижка, блювання, болючість при пальпації шлунка.