Опис Розчин жовтуватого кольору. Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: паромоміцин (у формі сульфату) - 140 мг (еквівалентно 200 мг паромоміцину сульфату); Допоміжні речовини: спирт бензиловий, натрію метабісульфіт, динатрій едетат, вода очищена. Фармакологічні властивості ATC vet класифікаційний код QA07- протимікробні ветеринарні препарати, що застосовуються при кишкових інфекціях. QA07AA06 – Паромоміцин. Паромоміцин - природний антибіотик та антипротозойний препарат з групи аміноглікозидів І покоління. Паромоміцин змінює зчитування м-РНК (або і-РНК), що порушує синтез білка. Бактерицидна активність паромоміцину в основному пояснюється його незворотним зв'язуванням з рибосомами. Препарат діє бактерицидно та протозоацидно, порушуючи синтез білка в клітинах мікроорганізмів. До паромоміцину чутливі більшість грампозитивних та грамнегативних бактерій, чутливими є сальмонели та шиґели; проте найбільш чутливими до препарату є найпростіші - амеби, лямблії, лейшманії та криптоспоридії. Паромоміцин ефективний проти багатьох грампозитивних (Streptococcus agalactiae, S. equisimilis, S. hyicus, Diplococcus pneumonia, Listeria monocytogenes, Staphylococci, а також проти Mycobacterium tuberculosis та Mycoplasma hominis при більш високих концентраціях) та грамнегативних мікроорганізмів (E. coli, Salmonella typhimurium, S. pullorum, Brucella abortus, B. melitensis). Паромоміцин ефективний проти багатьох найпростіших, таких як Entamoeba histolytica, Trichomonas spp., Giardia intestinalis, Leishmania spp. і Cryptosporidium parvum. Дія паромоміцину залежить від його концентрації. Виявлено п'ять механізмів резистентності до паромоміцину: зміни рибосом внаслідок мутацій, зниження проникності бактеріальної клітинної стінки, активний ефлюекс, ферментативна модифікація рибосом і ферментативна інактивація аміноглікозидів. Перші три механізми резистентності виникають внаслідок мутацій певних генів на бактеріальній хромосомі. Четвертий і п'ятий механізм відбувається тільки після появи мобільних генетичних елементів, що кодують резистентність. У кишкових бактерій спостерігається перехресна резистентність паромоміцину з іншими аміноглікозидами. Паромоміцин при пероральному застосуванні майже не всмоктується, діє виключно в кишечнику. Виводиться паромоміцин з організму в незміненому вигляді з фекаліями. Застосування Лікування телят з несформованими передшлунками (віком до 3 місяців) та свиней при захворюваннях травного каналу, що спричинені Escherichia coli, чутливими до паромоміцину. Лікування новонароджених телят з підтвердженими симптомами криптоспоридіозу. Препарат задають протягом 24 годин з моменту виявлення симптомів діареї. Препарат знижує інтенсивність екскреції ооцист збудника. Дозування Свині: Препарат застосовують перорально з питною водою, в дозі 25-40 мг паромоміцину сульфату на 1 кг маси тіла на добу (1,25 - 2 мл препарату на 10 кг маси тіла на добу), протягом 3-5 діб. Телята (віком до 3 місяців) при лікуванні колібактеріозу: Препарат застосовують перорально з молоком або замінником молока, в дозі 25-50 мг паромоміцину сульфату на 1 кг маси тіла на добу (1,25 – 2,5 мл препарату на 10 кг маси тіла на добу), протягом 3-5 діб. Новонароджені телята при лікуванні криптоспоридіозу: Препарат застосовують перорально з молоком/замінником молока або безпосередньо в ротову порожнину за допомогою шприца або іншого пристрою для перорального введення. Рекомендована доза становить 100-150 мг паромоміцину сульфату на 1 кг маси тіла на добу (5,0 – 7,5 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини на добу), протягом 5 діб. Для застосування з питною водою, молоком або замінником молока, слід розрахувати добову кількість препарату, яка ґрунтується на кількості тварин, що підлягають лікуванню, та рекомендованій дозі, розрахованій за формулою: мл препарату/1 кг маси тіла/добу х середня вага тварин в кг, що підлягають лікуванню = мл препарату на літр питної води/ середньодобове споживання води/ молока/замінника молока/замінника молока молока однією твариною (л) Для забезпечення правильної дози препарату, слід якомога точніше визначати масу тіла тварин. Споживання води, молока або замінника молока з препаратом залежить від декількох факторів, включаючи клінічний стан тварин і умови їх утримання, такі як температура навколишнього середовища та вологість. Для того, щоб визначити правильне дозування, необхідно контролювати споживання питної води, молока або замінника молока, і відповідним чином коригувати концентрацію паромоміцину. Робочий розчин слід готувати кожні 6 годин (на основі молока або замінника молока) або кожні 24 години (на основі питної води). Протипоказання Не застосовувати тваринам з підвищеною чутливістю до паромоміцину, аміноглікозидів або інших компонентів препарату. Не застосовувати тваринам з порушеною функцією нирок чи печінки. Не застосовувати дорослим жуйним тваринам. Не застосовувати телятам натщесерце, при лікуванні криптоспоридіозу. Не застосовувати індикам через ризик виникнення антимікробної резистентності кишкових бактерій. Загальні анестетики і міорелаксанти збільшують нейроблокуючий ефект аміноглікозидів. Поєднання цих речовин може викликати параліч і апное. Не застосовувати одночасно з сильними діуретиками і потенційно ото- або нефротоксичними речовинами. Застереження Побічна дія У рідкісних випадках спостерігаються м'які фекалії. Аміноглікозидні антибіотики, такі як паромоміцин, можуть викликати ото- і нефротоксичність. Особливі застереження при використанні У разі недостатнього споживання води/молока, тварин слід лікувати парентерально, використовуючи ін'єкційний препарат, відповідно до рекомендацій лікаря ветеринарної медицини. Використання препарату має поєднуватися з належними санітарно-гігієнічними методами утримання, належною гігієною, вентиляцією, відсутністю перенасичення приміщення тваринами. Оскільки препарат потенційно ототоксичний і нефротоксичний, рекомендується перед застосуванням оцінити функцію нирок. З особливою обережністю слід призначати препарат новонародженим тваринам внаслідок надмірного всмоктування паромоміцину з травного каналу у них. Використання продукту у новонароджених повинно ґрунтуватися на оцінці користі та ризику лікарем ветеринарної медицини. Слід уникати тривалого або багаторазового використання препарату шляхом удосконалення практики управління в господарстві, належного очищення та дезінфекції приміщення. Використання препарату має ґрунтуватися на тестуванні чутливості мікроорганізмів, виділених з фекалій, до паромоміцину. Якщо це неможливо, терапія повинна базуватися на місцевій (регіональній, фермерській) епідеміологічній інформації про антимікробну чутливість мікроорганізмів. При використанні протимікробних препаратів повинна враховуватися офіційна, національна та регіональна антимікробна політика. Використання препарату з недотриманням чи ухиленням від рекомендацій, що вказані в листівці-вкладці на препарат, може збільшити поширеність бактерій, стійких до паромоміцину, і може знизити ефективність лікування аміноглікозидами внаслідок потенціальної перехресної резистентності. Аміноглікозиди вважаються критично важливими антимікробними речовинами у гуманній медицині. Отже, вони не повинні використовуватися в якості засобу першого вибору у ветеринарній медицині. Застосування під час вагітності, лактації, несучості Використовувати під час вагітності не рекомендується. Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії Загальні анестетики і міорелаксанти збільшують нейроблокуючий ефект аміноглікозидів. Поєднання цих речовин може викликати параліч і апное. Не застосовувати одночасно з сильними діуретиками і потенційно ото- або нефротоксичними речовинами. Період виведення (каренції) Забій тварин на м'ясо дозволяють через 20 діб (велика рогата худоба) та 3 доби (свині) після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини. Спеціальні застереження для осіб і обслуговуючого персоналу Персонал, який працює з препаратом, повинен дотримуватись основних правил гігієни та безпеки, прийнятих при роботі з ветеринарними препаратами. Цей препарат містить паромоміцин, який може викликати алергічні реакції у деяких людей. Не слід контактувати з препаратом у разі підвищеної чутливості до компонентів препарату. Слід уникати контакту зі шкірою та очима. При роботі з препаратом слід використовувати засоби індивідуального захисту, що складаються з захисного одягу та непроникних рукавичок. У разі випадкового контакту зі шкірою або очима слід промити великою кількістю води. У разі появи симптомів після експозиції (почервоніння шкіри) слід негайно звернутися до лікаря. Набряк обличчя, губ і очей або труднощі з диханням є більш серйозними симптомами і потребують термінової медичної допомоги. Після роботи з препаратом слід ретельно вимити руки з милом. Форма випуску Полімерні флакони по 350, 500 та 1000 мл. Зберігання Сухе, темне, недоступне для дітей місце, при температурі +10 °C до +25 °C. Термін придатності – 2 роки. Після першого відкриття пляшки, препарат необхідно використати протягом 6 місяців. Після змішування з питною водою, препарат слід використати протягом 24 години, після змішування з молоком/ замінником молока – 6 годин.