Етіологія


Erysipelothrix rhusiopathiae - грам позитивна (Гр +), аеробна, злегка вигнута, тонка паличка. Стійка до багатьох впливів навколишнього середовища і виживає протягом тривалого часу в м'ясі і тушах тварин, що розкладаються. Сезонність – літня. Найчастіше хворобу можна виявити у теплу пору року, коли висока парність у приміщеннях. Зростаюча група - свині віком старше 3 місяців. Частотність – на фермах позитивних на РРСС найчастіше трапляються випадки пики (понад гострі форми).

 

 

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ


Характерна картина – ромбоподібні зміни поверхні шкіри (на особливо чутливих ділянках). Тварина стає млявою; втрачає апетит; температура збільшується до 42 градусів. На другий день хвороби, на шкірі вух, грудної клітки/молочної залози та внутрішньої сторони стегон з'являються сильні почервоніння. Плями зливаються, утворюючи розлиті почервоніння шкіри. За відсутності лікування почервоніння перетворюється на червоно-ліловий колір. Свиноматки захворіли на пику, можуть мати викидні. Поросята, що суть, виявляють стійкість. У поросят віком 12 місяців можна побачити лише з ослабленнями пасивного колострального імунітету.

 

 

ПАТОГЕНЕЗ


Розмноження відбувається у місці застосування збудника (мигдалини/ушкоджена шкіра). Зараження та посилення хвороби великою мірою залежить від таких факторів як: кількість та вірулентність збудника, імунологічного та фізіологічного стану свині. Якщо висока природна резистентність, то бактерія викличе слабо виражені клінічні ознаки з утворенням імунітету. Якщо низька то бактерії пики долаючи місцеві захисні бар'єри, проникнуть у кров і паренхіматозні органи, викличуть септицемію. Генералізована інфекція супроводжується розвитком тромбів, набряків та застійних явищ.

 

 

ФОРМИ


Виділяють дві основні форми пики: гостру (шкірну) та хронічну (суглобову). Шкірна (поверхнева форма). Характеризується екзантем спочатку безбарвними, пізніше світло-червоними, потім темно-червоними і в кінці фіолетовими. Триває недовго, 2-4 дні і найчастіше закінчується одужанням. Іноді може розвинутись септицемія, яка характеризується розлитим почервонінням шкіри. Хронічна форма проявляється як запалення суглобів. Ця форма пики зазвичай розвивається з гострої форми. Першими ознаками цієї форми пики є: млявість та часткова втрата апетиту. Темно-синьо-червоний колір передньої частини рила та кінчиків вух, хвоста свідчить про недостатність кровообігу, що слід прийняти як дуже погану ознаку, якщо йдеться про перспективу.

 

 

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА


Для досліджень пики відбирають м'язові органи: серце, печінку, селезінку, нирки та відрізки тонкого кишечника. Важливо вміти відрізняти шкірні поразки, пов'язані з кліщами/мухами від рожних поразок. Пика має більш чітко виражену геометричну форму. Диференціювати пику (гострої форми) необхідно від пастерельозу, сальмонельозу, листериозу, сонячного та теплового ударів. Пика в хронічній течії потрібно відрізняти від мікоплазмового поліартріа, стрептококової та коринебактеріальної інфекції, рахіту та остеомаляції.

 

 

ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ


Характерні ромбоподібні ураження на поверхні синювато або темно-фіолетових ділянок шкіри. Лімфатичні вузли набряклі, соковиті, гіперемовані, темно-червоного кольору. Лімфатичні вузли набряклі, соковиті, гіперемовані, темно-червоного кольору. Під слизовими оболонками особливо на вушках серця – крововиливи. Селезінка налита кров'ю, збільшена, темно-червоного кольору. Бородавчасті нарости з фібрину на клапанному апараті. Бородавчастий ендокардит або як його ще називають "цвітна капуста".
Запалення суглобів характеризується випотом фібрину у суглобах. Іноді доходить до осифікації (утворення кісткової тканини).

 

 

БІОБЕЗПЕКА


Рожиста паличка здатна тривалий час перебувати в умовах навколишнього середовища, тому знезараження та дезінфекцію тут відіграє ключову роль. Одна з рекомендацій – це застосування гумових матів з мийками високого тиску на коридорах (при вході/виході). У дезінфекції добре показав себе препарат як Вулкан (Vulkan). Засіб застосовують для проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції об'єктів також для заповнення дезбар'єрів. Для заповнення дезбар'єрів та дезковриків використовують 1% робочий розчин препарату, який замінюють у міру забруднення, але не рідше 1-2 рази на тиждень.