Парвовірусна інфекція (хвороба репродуктивних органів) свиней (Parvovirus disease) ПВСІ –контагіозна вірусна хвороба, що клінічно виявляється тільки у супоросних свиноматок порушенням функції органів відтворення (прохолостами, малопліддям, загибеллю ембріонів, народженням малоплідних пометів і пометів абортами). У кнурів-виробників захворювання протікає субклінічно.


Економічні збитки:

  • втрати від вибракування свиней через важкі та патологічні пологи;
  • від зниження запліднюваності свиноматок,
  • абортів та мервонародженості приплоду

Розмножується в культурах клітин нирок плоду свині та ін для успішного накопичення вірусу необхідна велика кількість клітин, що активно діляться.


Клінічні ознаки. ПВСІ у свиноматок протікає безсимптомно. Іноді першого тижня після зараження парвовірусом, ми можемо у таких свиноматок реєструвати короткочасне підвищення температури тіла. Клінічне прояв захворювання у свиноматок супроводжується порушенням функції органів відтворення та характеризується: загибеллю ембріонів; після запліднення свиноматки повторно входять у полювання, відбувається збільшення кількості запліднення, зміщенням термінів очікуваних опоросів; свиноматки народжують мертвих, муміфікованих та слабких поросят у посліді. Аборти у заражених свиноматок спостерігаються вкрай рідко і не є для ветспеціалістів характерною ознакою ПВСІ. У основних свиноматок внаслідок неодноразового природного інфікування парвовірусом приплід стає імунним і вагітність у них протікає нормально. У первинно інфікованих господарствах порушення відтворювальної функції спостерігаємо як у ремонтних, і у основних свиноматок. У кнурів-виробників ПВСІ протікає безсимптомно.


Патологоанатомічні зміни. У поросних свиноматок видимих змін не виявляють. У плодів виявляють різні рівні затримки росту, рельєфність кровоносних судин, набряк, геморагії, скупчення серозно-кров'янистої рідини в порожнинах та дегідратацію (муміфікацію).
У невагітних свиноматок макро- та мікроскопічних змін у тканинах та органах не виявлено. Макроскопічні зміни відсутні також у поросних свиноматок, заражених у різні терміни вагітності, проте мікроскопічно у них відзначають фокальні скупчення мононуклеарних клітин в ендо- і міометрії та периваскулярні муфти лімфоїдних та плазматичних клітин у головному та спинному мозку.
Макроскопічно у плодів, інфікованих до періоду імунокомпетентності, виявляють різний рівень затримки росту, рельєфність кровоносних судин внаслідок переповнення кров'ю, набряк, геморагії, скупчення серозно-кров'янистої рідини в порожнинах та дегідратацію (муміфікацію). Багато з цих змін зустрічаються у плаценті. У мертвонароджених поросят і живих плодів, інфікованих вірусом на пізніх стадіях поросності, відзначають менінго-енцефаліти.


Діагностика заснована на клініко-епізоотологічних даних та результатах лабораторних досліджень.


Лабораторна діагностика парвовірусної інфекції ґрунтується на виділенні та ідентифікації збудника, а також виявленні специфічних антигенів та антитіл.
Для виділення вірусу використовують культуру клітин нирок свиней, яку заражають суспензією патологічного матеріалу (тканини мозку, легень, кишечника та сім'яників).
При експрес-діагностиці використовують РДА та РЗГА. Як антиген застосовують екстракт з патологічного матеріалу муміфікованих плодів або мертвонароджених поросят. Найвищий титр антитіл, що затримують гемаглютинацію, виявлений у крові, взятій із серця, а потім (у низхідному порядку) 8 грудної та черевної рідини та в екстракті з тканин. Для більш точної лабораторної діагностики необхідно доставляти сироватку крові в неконсервованому вигляді із зазначенням віку тварини та часу вакцинації проти цієї інфекції.


Лікування: Не розроблено.