Склад 6 г препарату (1 флакон) містять: бензилпеніциліну натрієва сіль — 500 тис. ОД стрептоміцину сульфат — 500 тис. ОД стрептоцид білий — 5 г Опис Порошок білого кольору, дрібнокристалічний, зі специфічним запахом. Фармакологічні властивості Комбінований препарат широкого спектра антимікробної дії проти грампозитивних бактерій — Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Bacillus spp., Corynebacterium diphtheriae, меншою мірою проти Enterococcus spp., грамнегативних бактерій — Escherichia coli, Proteus spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., E. coli, Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia spp., Haemophillus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Francisella tularensis, Pasteurella spp., Brucella spp., коринебактерій — Corynebacterium diphtheriae, Neisseria spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., лістерій — Listeria monocytogenes, ерізіпілотрикс — E. rhusiopathiae та спірохет — Treponema spp., Borrelia spp., Leptospira spp. Бензилпеніцилін — бактерицидний антибіотик з групи природних пеніцилінів, перешкоджає утворенню пептидних зв’язків за рахунок інгібування активності транспептидази, порушує пізні етапи синтезу пептидоглікана клітинної оболонки, що призводить до лізису клітин, які діляться. Стрептоміцин — аміноглікозидний антибіотик широкого спектра протимікробної дії, зв’язується з 30S субодиницею бактеріальної рибосоми, що призводить до пригнічення синтезу білка у мікроорганізмів. Стрептоцид належить до сульфаніламідів, діє бактеріостатично, перешкоджаючи використанню пара-амінобензойної кислоти мікроорганізмами для синтезу дигідрофолієвої кислоти, яка бере участь у синтезі пірамідинових основ ДНК та РНК мікробної клітини. Після застосування бензилпеніцилін добре проникає в тканини та рідини організму, за винятком спиномозкової рідини, внутрішніх середовищ ока та передміхурової залози. З білками плазми крові зв’язується приблизно 55% загальної дози. Більша частина (50–80%) виводиться нирками у незміненому вигляді (85-95%). Стрептоміцин майже не зв’язується з білками крові, не проникає до більшості клітин і розподіляється в основному в плазмі крові та позаклітинній рідині, включаючи рідину абсцесів, плевральний випіт, асцитичну, перикардіальну, синовіальну, лімфатичну і перитонеальну рідини. Практично не піддається біотрансформації. Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації у незміненому вигляді, створюючи високі концентрації в сечі. При місцевому застосуванні стрептоцид створює високі локальні концентрації. Системна абсорбція через пошкоджену поверхню шкіри може досягати 10%. Виводиться з організму в основному з сечею в незміненому вигляді. Показання Лікування корів за післяродових внутрішньоматкових інфекцій (ендометрити), для попередження розвитку інфекцій при затримці посліду, отеленнях з ускладненнями та травмами родових шляхів, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату. Застосовують як присипку при кастрації бичків, післяопераційних ускладненнях, ранах, трофічних виразках, порізах. Протипоказання Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючих речовин препарату, порушеннями функцій печінки і нирок, у період тільності. Спосіб застосування та дози В акушерсько-гінекологічній практиці препарат (6 г) вводять у матку відразу після видалення посліду або патологічних родів, під час яких родові шляхи було травмовано. Через 12 годин препарат вводять повторно в тій самій дозі. У хірургічній практиці засіб використовують зовнішньо як присипку при кастрації, гнійних ранах, трофічних виразках, післяопераційних ускладненнях, а також для приготування складних порошків, які застосовують для лікування некробактеріозу і копитної гнилі. Застереження Після останнього внутрішньоматкового введення препарату забій тварин на м’ясо дозволяється через 7 діб, людям вживати в їжу молоко можна через 3 доби. М’ясо та молоко, отримані раніше вказаного терміну, утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини. Умови зберігання У сухому, темному місці за температури від +4 до +20 °С. Термін придатності 2 роки.