Опис Буторфан 10 мл Розчин безбарвний, прозорий. Склад 1 мл містить: буторфанолу тартрат — 10 мг Фармакологічні властивості Буторфанол — аналгетик групи синтетичих опіоїдів з агоністичним/антагоністичним ефектом, що є похідною фенантрену. Механізм дії полягає у стимулюванні κ-підвидів опіатних рецепторів і змішаному стимулюванні та інгібуванні μ-підвидів опіатних рецепторів. В результаті блокується міжнейронна передача больових імпульсів у різних відділах ЦНС, включаючи кору головного мозку. Буторфанол має виражений знеболювальний та седативний ефект, підвищує артеріальний тиск та тиск у легеневих артеріях, має протикашльову дію й може пригнічувати дихання. Незначно стимулює моторику ШКТ та гепатобіліарної зони. Буторфанол частіше викликає залежність, ніж налбуфін, й рідше, чим морфін. Його застосовують за больових синдромів різного генезу, зокрема для премедикації перед операціями, під час та після операцій, при ниркових коліках та важких травмах. Залежно від виду тварини препарат дає заспокійливу дію та слабкий або середньої інтенсивності седативний ефект. Це особливо проявляється при комбінованій анестезії та/або нейролепто-анальгезії. Дихання уповільнюється, як при звичайному засипанні, зменшується кількість серцевих скорочень. Тривалість та інтенсивність знеболення залежить від дози, індивідуальної чутливості (підвищення дози або повторне введення підсилюють ефект). Буторфанол швидко й добре всмоктується з місця ін'єкції. Залежно від способу введення діє вже через 5-15 хвилин, тривалість знеболення залежить від дози і може досягати 4 годин. Максимальна концентрація в крові спостерігається протягом 0,5-1 години після внутрішньом'язового введення, максимальна знеболювальна дія — за 1-2 години. З білками плазми крові зв'язується на 80%. Проникає через гематоенцефалічний і плацентарний бар'єри та виводиться з молоком. Метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму у вигляді метаболітів переважно із сечею, частково — з жовчю та калом. Період напіввиведення становить 4,7-6,6 годин. Буторфанол викликає менше побічних ефектів, ніж інші опіати. Показання Застосовують як анальгетик для усунення больового синдрому перед операціями та після них, а також для премедикації: Собаки, коти — як анальгетик при сильному болі (при травмах, перед операціями та після них), як седативний засіб у комбінації з α2-адренорецепторними агоністами (медетомідин, кетамін). Коні — як анальгетик для короткого знеболення при середньому та сильному болі при коліках; для седації та премедикації у комбінації з α2-адренорецепторними агоністами (детомідин, ксилазин, роміфідин): під час терапевтичних та діагностичних процедур (незначні операції на стоячих тваринах, седація непокірних тварин). Буторфанол не належить до списку психотропних засобів. Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючої речовини препарату, в стані дихальної депресії, з захворюваннями серця, травмами черепа, органічними порушеннями мозку, порушеннями функцій печінки і нирок, судомами та закрепами. Не застосовувати самкам під час вагітності та лактації. Коням з серцевою аритмією не використовувати в комбінації з α2-агоністами. Комбіноване застосування знижує моторику ШКТ, тому не використовувати при коліках, пов’язаних із завалом кишечника. Спосіб застосування та дози Препарат вводять собакам внутрішньовенно, внутрішньом’язово або підшкірно, котам — внутрішньовенно або підшкірно, коням — лише внутрішньовенно в таких дозах: Собаки: - Знеболення (монотерапія) — 0,1-0,4 мл на 10 кг маси тіла (0,1-0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), повільно, внутрішньовенно (при низьких та середніх дозах), внутрішньом’язово або підшкірно. Для уникнення післяопераційного болю ін'єкцію роблять за 15 хвилин до завершення анестезії, щоб ефект тривав впродовж фази виходу з наркозу. - Седація — 0,1 мл на 10 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та 0,01 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, внутрішньовенно, внутрішньом’язово. - Премедикація — 0,1 мл на 10 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), 0,025 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, внутрішньом’язово. Через 15 хвилин — 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла, внутрішньом’язово. У разі подовження дії кетаміном не використовувати антагоніст атіпамезол. Коти: - Знеболення (монотерапія) — за 15 хвилин до пробудження 0,2 мл на 5 кг маси тіла (0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), підшкірно, або 0,05 мл на 5 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньовенно. - Седація — 0,2 мл на 5 кг маси тіла (0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та 0,05 мг медетомідину на 1 кг маси тіла, підшкірно. Для обробки ран рекомендується додаткова місцева анестезія. Антагоніст медетомідину (коли дія кетаміну закінчилася) — атіпамезол в дозі 0,125 мг на 1 кг маси тіла. Коні: - Знеболення (монотерапія) — 1 мл на 100 кг маси тіла (0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньовенно; необхідність та час повторного введення визначають, виходячи з клінічного стану тварини. - Седація та пре-анестезія, внутрішньовенно: • 0,012 мг детомідину на 1 кг маси тіла, через кілька хвилин — 0,25 мл Буторфану на 100 кг маси тіла (0,025 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла); • 0,05 мг роміфідину на 1 кг маси тіла, через 5 хвилин — 0,2 мл Буторфану на 100 кг маси тіла (0,02 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла); • 0,5 мг ксилазину на 1 кг маси тіла, через 3-5 хвилин — 0,5-1,0 мл Буторфану на 100 кг маси тіла (0,05-0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). Застереження Не застосовувати самкам під час вагітності та лактації, тому що буторфанол проникає через плацентарний бар'єр і потрапляє в молоко. Використання препарату в постнатальний період може викликати дихальну депресію у новонароджених тварин. Інколи виникає тимчасове брадіпное, зниження кров’яного тиску та брадікардія, що подібно до стану сну. Можливі больові відчуття в місці ін’єкції при внутрішньом’язовому та підшкірному введенні. У котів іноді спостерігаються мідріаз, дезорієнтація, пригнічення, у коней — уповільнення перистальтики кишечника (дванадцятипалої, сліпої, початку великої ободової кишки). Перед введенням препарату не піддавати тварин впливу стресових факторів. Дотримуватись правил асептики та безпечної фіксації тварини. Не змішувати препарати в одному шприці. Не робити комбіновані ін’єкції в одне місце. Перед застосуванням препарату необхідно провести детальне клінічне обстеження тварини, яке дасть можливість краще оцінити можливі ризики, що виникають через функціональні порушення серцево-судинної системи, печінки, нервової системи і легень. Не використовувати комбінацію буторфанолу та детомідину або буторфанолу та медетомідину тваринам із серцевою аритмією або брадикардією, коням, схильним до кольок, через кардіоваскулярний ефект альфа-2-антагоністів. Після цих комбінацій можлива блювота у котів, зумовлена дією медетомідину. Інколи перед використанням додаткового анестетика тварині потрібна голодна дієта. У разі необхідності можна застосовувати атропін, як типовий парасимпатолітик. Щоб вирахувати дозу для маленьких тварин, необхідно знати їх точну масу тіла. Препарат застосовують непродуктивним тваринам та коням, м'ясо і молоко яких не вживають в їжу люди. Умови зберігання В упаковці виробника, у сухому, темному, недоступному для дітей місці за температури від +4 до + 25 °С. Після відкриття флакона препарат зберігати в холодильнику й використати протягом 28 діб. Термін придатності 3 роки. Склад 1 мл препарату містить: імідокарбу дипропіонат — 120 мг Опис Розчин світло-жовтого кольору, прозорий, стерильний. Фармакологічні властивості Імідокарбу діпропінат — похідна ікарбаниліду, забезпечує широкий спектр антипротозойної дії проти збудників піроплазмідозів при моно- або змішаних інвазіях — бабезій Babesia bovis, B. bigemina, B. сolchica (Francaiella colchica), B. divergens, B. ovis, B. motasi, B. caballi, B. еqui (Nuttallia equi), B. canis, B. gibsonii, B. vogeli, тейлерий Theileria annulata, T. sergenti, T. mutans, T. orientalis, T. ovis, T. recondita, T. hirci, T. tarandirangiferis, рікетсій з роду анаплазм Anaplasma marginale, A. centrale, A. ovis, A. phagocytophilum та роду ерліхій Ehrlichia canis, E. chaffeensis. Механізм антипротозойної дії базується на гальмуванні процесу аеробного метаболізму глюкози і синтезу ДНК у піроплазмід, що спричинює їхню загибель. Після парентерального введення препарат швидко всмоктується і досягає максимальної концентрації у крові через 1-2 години, терапевтична концентрація зберігається 4-6 тижнів. Метаболізується у незначній мірі, накопичується переважно у нирках та печінці, виводиться з організму в основному з калом, у незначній кількості з сечею. Імідокарбу діпропінат за ступенем впливу на організм належить до помірно небезпечних речовин (клас небезпеки 3 за ГОСТ 12.1.007-76). Показання Профілактика та лікування: велика рогата худоба, вівці — бабезіоз, тейлеріоз, анаплазмоз, змішані інвазії; коні — бабезіоз, анаплазмоз, змішані інвазії; собаки — гострий, хронічний, субклінічний та атиповий бабезіоз, ерліхіоз, анаплазмоз, змішані інвазії. Хіміопрофілактика бабезіозу — введення препарату відразу після виявлення кліща, що впився, і тваринам з групи ризику (мисливським собакам). Протипоказання Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючої речовини препарату. Не застосовувати одночасно з хлорорганічними та фосфорорганічними препаратами, а також з інгібіторами холінестерази. Не використовувати протягом 4 тижнів після вакцинації живою вакциною проти бабезіозу або анаплазмозу. Спосіб застосування та дози Перед використанням флакон з препаратом ретельно струшують і застосовують: ВРХ: бабезіоз та профілактика — 2,4 мг на 1 кг маси тіла (2 мл на 100 кг маси тіла), анаплазмоз та змішані інвазії — 3 мг на 1 кг маси тіла (2,5 мл на 100 кг маси тіла), підшкірно, одноразово; вівці: бабезіоз — 2,4 мг на 1 кг маси тіла (0,2 мл на 10 кг маси тіла), внутрішньом’язово, одноразово; коні: Babesia caballi — 2,4 мг на 1 кг маси тіла (2 мл на 100 кг маси тіла), внутрішньом’язово, курс — 2 ін'єкції через 1 добу, Babesia equi — 3,6 мг на 1 кг маси тіла (3 мл на 100 кг маси тіла), внутрішньом’язово, курс — 4 ін'єкції через 3 доби; собаки: бабезіоз — 3,6-6 мг на 1 кг маси тіла (0,3-0,5 мл на 10 кг маси тіла), курс — 2 ін'єкції через 1 добу, за потреби повторити через 14 діб в дозі 0,2 мл на 10 кг маси тіла, підшкірно або внутрішньом'язово, одноразово. При груповому утриманні тварин та виявленні кровопаразитарних захворювань препарат вводять усьому поголів’ю в профілактичній дозі, повторну ін'єкцію роблять: великій рогатій худобі — через 6 тижнів, іншим тваринам — через 4 тижні. Застереження Після останнього застосування препарату забій великої рогатої худоби і овець на м'ясо дозволяється через 90 діб, людям вживати в їжу молоко можна через 7 діб. М’ясо, отримане раніше вказаного терміну, згодовують хутровим звірям, молоко після кип’ятіння випоюють тваринам. Молоко дійних овець, яким хоча б один раз вводили препарат, людям вживати в їжу заборонено до закінчення лактації. Не застосовувати препарат для лікування коней, продукти від яких вживають в їжу люди. При потраплянні препарату на шкіру або в очі промити їх великою кількістю проточної води. Чутливим до діючих речовин препарату людям слід уникати контакту з ним. У разі появи алергічних реакцій або потрапляння препарату в організм слід негайно звернутися до медичного закладу. Умови зберігання У сухому, провітрюваному, захищеному від прямих сонячних променів, недоступному для дітей і тварин місці, окремо від продуктів харчування та кормів за температури від +5 до +25 °С. Після відкриття флакона препарат зберігати у холодильнику і використати протягом місяця. Термін придатності 2 роки.