Склад 1 г препарату містить: тіамуліну гідроген фумарат — 33,3 мг окситетрацикліну гідрохлорид — 100 мг Опис Порошок світло-жовтого кольору, зі специфічним запахом. Фармакологічні властивості Комбінація окситетрацикліну та тіамуліну має широкий спектр бактеріостатичної дії проти більшості видів мікоплазм Mycoplasma hypopneumoniae, M. hyorhinis, M. synoviae, M. hyosynoviae, Ureaplasma spp., спірохет Serpulina hyodysenteriae, S. innocens, ряду серотипів Leptospira spp., Treponema hyodysenteriae, бактеріальних інфекцій органів дихання і травлення — Salmonella spp., Bordetella spp., Erysipelothrix spp., Pasterella spp., Pseudomonas spp., E. coli, Campylobacter coli тощо. Окситетрациклін належить до групи тетрациклінів і діє бактеріостатично. Інгібує синтез білка шляхом з’єднання з 30S рибосомальною субодиницею мікроорганізмів і запобігає їх з’єднанню з рибосомальною аміноацилтранспортною РНК. Тетрациклін також зворотньо зв’язується з 50S рибосомами і змінює проникність цитоплазматичної мембрани чутливих мікроорганізмів. Антибіотики з групи тетрациклінів активні проти більшості мікоплазм, спірохет (зокрема тих, що викликають бореліоз), хламідій і рикетсій, деяких штамів грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Actinomyces spр., Bacillus anthracis, Clostridium реrfringens, С. tetani, Listeria monocytogenes, Nocardia spp. Активний in vitro та in vivo проти грамнегативних бактерій Bordetella spр., Brucella spр., Bartonella spр., Haemophilus spр., Pastеurella multocida, Shigella spр., Yersinia реstis. Тіамулін діє бактеріостатично, а у високих концентраціях — бактерицидно. Механізм дії полягає у з’єднанні з 50S рибосомальною субодиницею чутливих бактерій, що призводить до порушення синтезу білка в клітині бактерії. Тіамулін активний проти багатьох грампозитивних коків, включаючи більшість Staphylococcus spp., Streptococcus spp. (але не D. streps), мікоплазм і спірохет. Активність тіамуліну проти грамнегативних мікроорганізмів низька, за винятком Haemophilus sрp. і деяких штамів Е. coli і Klebsiella spp. Після перорального застосування свиням окситетрациклін швидко й повністю всмоктується. Через 30 хвилин після введення його концентрація в сироватці крові становить майже 60% від терапевтичної, максимальна концентрація досягається через 2-3 години та зберігається протягом 72-96 годин. Окситетрациклін рівномірно розподіляється в організмі (за винятком нервової та жирової тканини), потрапляючи у великій кількості в серце, нирки, легені, м’язи, плевральну рідину, бронхіальний секрет, мокроту, жовч, слинну, синовіальну і асцитну рідину, міжклітинний простір та скловидне тіло; у незначній кількості — у слину, рідину ока та молоко. Близько 20-25% його зв'язується з білками плазми. Елімінаційний період у свиней становить 6-7 годин. Окситетрациклін майже не метаболізується в організмі — близько 60 % виводиться із сечею у незміненому вигляді, решта — з жовчю, у лактуючих тварин — з молоком. При пероральному застосуванні свиням тіамулін швидко абсорбується з ШКТ. Максимальна концентрація у сироватці крові спостерігається через 2-4 години після застосування, де утримується на високому рівні протягом 24 годин. При пероральному застосуванні тіамуліну свиням в дозі 50 мг на 1 кг маси тіла середня Cmax становить 4,5 мкг/мл. У незміненому вигляді зберігається в печінці та нирках лише протягом доби після закінчення лікування. Після засвоєння інтенсивно розподіляється по тканинах та органах, при цьому найвищі концентрації виявляють в печінці, легенях та товстому кишечнику, а найнижчі — у м’язах. Тіамулін метаболізується до утворення близько 20 метаболітів, частина з яких має антибактеріальну активність. Приблизно 30% із цих виводиться з сечею, решта — з калом та жовчю. Повністю виводиться із організму через 4 доби. Показання Лікування поросят (на дорощуванні, ремонтний молодняк на відгодівлі) та свиней за захворювань, які спричинені мікроорганізмами, чутливими до окситетрацикліну та тіамуліну — дизентерія, колібактеріоз, пастерельоз, сальмонельоз, атрофічний риніт, ензоотична пневмонія, плевропневмонія, проліферативна ентеропатія (ілеїті), артрит та бактеріальні інфекції, що супроводжують вірусний трансмісивний гастроентерит. Протипоказання Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю окситетрацикліну та тіамуліну, порушеннями функцій печінки та нирок, лактуючим та супоросним свиноматкам протягом першого місяця поросності. Не застосовувати одночасно з антибіотиками, такими як пеніцилін. Під час лікування препаратом та мінімум 7 днів до і після нього не застосовувати монензин, наразин та саліноміцин. Не використовувати одночасно із пеніцилінами, цефалоспоринами, хінолонами та циклосерином, а також з препаратами, що містять у своєму складі дво- та тривалентні катіони, такі як Mg2+, Al3+, Ca2+, Fe3+. Спосіб застосування та дози Препарат застосовують з питною водою або комбікормом переважно груповим методом. Під час приготування лікувально-кормової суміші (ЛКС) слід ретельно змішати препарат з комбікормом. Добова доза становить 2,5-3 г на 10 кг маси тіла або 0,25-0,3 г на 1 кг маси тіла (250-300 мг окситетрацикліну гідрохлориду та 83,3-99,9 мг тіамуліну гідроген фумарату на 10 кг маси тіла), курс лікування — 5 днів. За важкого перебігу пневмоній або гастроентеральних інфекцій дозу можна збільшити до 4-4,5 г на 10 кг маси тіла або 0,4-0,45 г на 1 кг маси тіла (400-450 мг окситетрацикліну гідрохлориду та 133,2-150 мг тіамуліну гідроген фумарату на 10 кг маси тіла). За наявності централізованого водопостачання та дозотрону групову дозу препарату розчиняють у дозотроні та випоюють протягом доби. При приготуванні лікувально-кормової суміші визначають загальну групову добову дозу препарату, помножують її на 5 днів курсу терапії й ретельно змішують із 5-денною нормою комбікорму. Застереження Перед початком лікування слід провести тест на чутливість мікроорганізмів до тіамуліну та окситетрацикліну. Інколи у свиней з масою тіла понад 50 кг і тих, що утримують у поганих гігієнічних умовах, може з’явитись сверблячка та почервоніння на голові, животі й в промежині. Можливі набряки очеревини, промежини, паху, горла та рила. Це спричинено подразнювальною дією метаболітів тіамуліну в сечі. У такому разі слід негайно припинити застосування препарату, помити тварин, очистити стійло та замінити підстилку, у важких випадках — застосувати препарати кальцію, антигістамінні препарати та кортикостероїди. Після останнього застосування препарату забій тварин на м’ясо дозволяється через 22 доби. М’ясо, отримане раніше вказаного терміну, утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини. Умови зберігання У сухому, темному, недоступному для дітей місці за температури від +4 до +25 °С. Суміш з кормом використати протягом місяця, водний розчин препарату — протягом 5 діб. Термін придатності 1,5 роки.