Склад 1 мл препарату містить: бензилпеніцилін прокаїн — 200 тис. МО дигідрострептоміцину сульфат — 200 мг Опис Розчин білого або жовтого кольору. Фармакологічні властивості Комплексний препарат на основі бензилпеніциліну та дигідрострептоміцину з широким спектром бактерицидної дії. Бензилпеніцилін прокаїн — це еквімолекулярне з’єднання бензилпеніциліну з прокаїном (новокаїном), що забезпечує його пролонговану дію. Бензилпеніцилін є бактерицидним антибіотиком пеніцилінового ряду, що діє на грампозитивні мікроорганізми — Clostridium spp., Corynebacterium spp., Erysipelothrix spp., Bacillus spp., Actinomyces spp., Listeria spp., Leptospira spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., грамнегативні мікроорганізми — Campylobacter spp., Haemophilus spp., Pasteurella spp., Actinobacillus spp. та деякі види Bacteroides spp. Механізм дії полягає у порушенні синтезу пептидоглікану — мукопептиду клітинної оболонки, що призводить до інгібування синтезу клітинної стінки мікроорганізму, гальмування росту і розмноження бактерій. Дигідрострептоміцин — аміноглікозидний антибіотик. Діє бактерицидно на грампозитивні мікроорганізми — Staphylococcus spp., грамнегативні мікроорганізми — Pasteurella spp., Salmonella spp., Escherichia coli, Klebsiella spp., Leptospira spp., Actinobacillus spp., Shigella spp., Francisella tularensis, Yersinia spp. Не активний щодо анаеробних мікроорганізмів. Бактерицидна дія зумовлена здатністю зв’язуватися з 30S субодиницями рибосом бактерій та порушувати синтез білка. Бензилпеніцилін прокаїн при внутрішньом’язовому введенні повільно всмоктується з місця ін’єкції. Максимальна концентрація в сироватці крові 1,6-4,2 мкг/мл спостерігається через 1,5-6 годин залежно від виду тварини і повільно знижується протягом 16-24 годин. Після введення потрапляє практично в усі органи та тканини за винятком спинномозкової рідини, легко проходить крізь плацентарний бар’єр. З білками сироватки крові зв’язується: у великої рогатої худоби — 28,5%, у овець, кіз — 30,4%, у свиней, собак — 60%. З організму виводиться у незміненому вигляді переважно з сечею (до 90%), частково із жовчю та молоком. Дигідрострептоміцин швидко всмоктується при внутрішньом’язовому введенні. Бактеріостатична концентрація у плазмі крові спостерігається через 15-30 хвилин, максимальна — через 1 годину. Максимальна концентрація сягає: у великої рогатої худоби — 44-78 мкг/мл, свиней — 87 мкг/мл, овець, кіз — 44-70 мкг/мл, собак — 41 мкг/мл, котів — 25 мкг/мл та зберігається протягом 24-48 годин. Білки зв’язують до 20-25% дигідрострептоміцину, завдяки чому досягається його висока концентрація в нирках. З організму виводиться в незміненому вигляді переважно нирками (понад 90%), частково з жовчю. Показання Лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, котів, собак при бактеріальних інфекціях дихальних шляхів (трахеїт, бронхіт, пневмонія), ШКТ, сечостатевої системи (цистит, метрит), інфекціях шкіри та сполучних тканин (рани, абсцеси, інфекції копит, гнійне запалення суглобів, пупковий сепсис), а також при маститах, післяопераційних інфекціях, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату. Препарат ефективний при лікуванні лептоспірозу. Протипоказання Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючих речовин препарату, порушеннями функцій нирок, а також кроликам, мурчакам, хом’якам та піщанкам. Не вводити внутрішньовенно. Спосіб застосування та дози Перед застосуванням суспензію ретельно струшують і вводять внутрішньом’язово або підшкірно один раз на добу, курс — 3 дні. Дози препарату становлять: велика рогата худоба — 5 мл на 100 кг маси тіла; телята віком до 6 місяців — 8 мл на 100 кг маси тіла; свині, вівці, кози, собаки, коти — 1 мл на 10 кг маси тіла. Якщо доза перевищує наведені далі значення, ін’єкцію ділять на дві частини і вводять у різні місця: велика рогата худоба — 20 мл, свині — 10 мл, вівці, кози — 5 мл, собаки, коти — 2 мл. Застереження Можливі місцеві алергічні реакції та гіперчутливість до препарату (болючість та припухлість). Дослідження на лабораторних тваринах не виявили тератогенного впливу активних інгредієнтів. За відсутності досліджень у цільових видів тварин препарат призначають відповідно до оцінки користі/ризику, проведеної ветеринарним лікарем. Дигідрострептоміцин має найнижчу нефротоксичність серед аміноглікозидів, але все одне не слід застосовувати його одночасно з іншими потенційно нефротоксичними препаратами (фурасемід, етакринова кислота), метоксифлураном і амфотерицином. Дигідрострептоміцин є легким нервовом’язовим блокатором, але у значних дозах може підсилювати дію інших аміноглікозидних антибіотиків. Тому слід обережно застосовувати препарат тваринам при анестезії та разом з магнезією і міорелаксантами. Після останнього застосування препарату забій тварин на м’ясо дозволяється через 30 діб, людям вживати в їжу молоко можна через 4 доби (8 доїнь). М’ясо та молоко, отримані раніше вказаного терміну, утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку ветеринарного лікаря. Слід суворо додержуватися рекомендованих доз та термінів лікування. Умови зберігання У сухому, темному, недоступному для дітей місці, за температури від +2 до +8 °С. Після відкриття флакона препарат зберігати у холодильнику та використати протягом 28 діб. Термін придатності 2 роки.