Для лікування використовують антибіотики, зокрема сучасні цефалоспоринового ряду, сульфаніламідні препарати та нітрофуранові препарати. При застосуванні антибіотиків ветеринарні фахівці повинні дотримуватись загального правила перед застосуванням того чи іншого антибіотика — необхідно у ветеринарній лабораторії перевірити їх на чутливість до збудника пуллорозу.
Специфічним засобом для профілактики пуллорозу-тифу є бактеріофаг. Найкращі результати отримують, коли бактеріофаг застосовують з профілактичною метою при введенні через рот у дозі 2 мл дворазово з проміжками через 2 доби, а наступного дня підшкірно у дозі 0,5 мл.
Як запобіжні заходи рекомендуються 30-денний карантин для новопридбаних курей і підтримання в господарстві хорошого санітарного стану.
У неблагополучних пунктах хворого птаха слід вбивати, а підозрюваного в зараженні ізолювати.
Зважаючи на можливість існування в неблагополучному стаді латентних форм хвороби, показано випробування крові методом швидкої кров'янокапельної аглютинації аналогічно дослідженню при пуллорозі. Це дослідження, зважаючи на аглютинаторну близькість S. gallinarum і S. pullorum, можна проводити, користуючись пуллорним антигеном. Усю виявлену цим методом птицю вбивають на м'ясо.
Дезінфекція приміщень, вигулів, інвентарю, спалювання зараженої підстилки, посліду є, безумовно, необхідними заходами. Через велику стійкість збудника заражена польова вигульна ділянка не можна використовувати для птиці протягом річного терміну. Під час епізоотії необхідно дотримуватися ретельної чистоти приміщень, змінювати щодня підстилку, своєчасно виділяти з ураженого стада птахів. У питну воду додають дезінфікуючі засоби. Вивезення птиці, яєць для інкубації, інвентарю та кормів на час карантину забороняється.