Пуллороз або тиф птахів [Pullorosis (Typhus) avium], інфекційна хвороба курячих, що характеризується ураженням кишечника, паренхіматозних органів у молодняку та переродженням фолікулів яєчника у дорослих птахів.


Етіологія. Збудник – Salmonella pullorum-gallinarum. У курячому посліді зберігається до 100 діб, у ґрунті - понад 400 діб.


Епізоотологія. До збудника найбільш сприйнятливі з свійських птахів - кури, індички, менш - цісарки. Є повідомлення про токсикоінфекції у людини, що виникають при вживанні м'яса птахів та яєць, інфікованих збудником пуллорозу. Основні джерела збудника інфекції - хворі та перехворілі птахи (бактеріоносії), а також знесені ними яйця. Хвороба передається через інфіковані корми (м'ясо-кісткове та рибне борошно), воду, предмети догляду. Мишоподібні гризуни, тхори, кліщі нерідко є носіями збудника. Основні шляхи зараження – трансоваріальний та аліментарний. Для тифу дорослих птахів характерні стаціонарність, сезонність (частіше спостерігається у весняно-літньо-осінній період).
Перехворілі птахи несприйнятливі до повторного зараження. Питання про специфічну профілактику залишається невирішеним.


Симптоми. Інкубаційний період коливається від 1 до 20 діб. Течія гостра, підгостра і хронічна. У курчат, заражених у період ембріонального розвитку, ознаки хвороби виявляють у перший день виведення (слабкість та діарея). При зараженні після виведення симптоми з'являються на 3-10 діб; захворювання протікає гостро. Спостерігаються зниження або відсутність апетиту, млявість. Оперення скуйовджене. Температура тіла підвищується до 43-44 °С. Дихання утруднене. З'являється пронос (випорожнення рідкі, білуваті). Значить. частина курчат у перші 10-15 діб життя гине. У молодняку 2-3-тижневого віку хвороба протікає підгостро або хронічно. Перехворілі курчата тривалий час відстають у розвитку та зростанні. У дорослих курей при гострому перебігу хвороби відзначають гіпертермію, відсутність апетиту, спрагу, млявість та діарею. Для підгострої і хронічної течії характерні виснаження і проноси, що перемежуються. В індичок хвороба протікає гостро.


Патологоанатомічні зміни. При гострій течії виявляють різке збільшення і повнокровність селезінки, печінки, нирок, наявність в них вогнищ некрозу, катаральний або катарально-геморагічний ентерит; нерозсмоктаний жовток, крововиливи на оболонці жовткового мішка, охряно-жовте забарвлення печінки. При підгострому перебігу характерні множинні сірі вогнища некрозу в серцевому м'язі, легенях, печінці, селезінці, м'язовому шлунку, відзначають пневмонію, ентерит. У хронічних випадках – катаральний ентерит, виснаження. Для дорослих курей типові деформація та переродження фолікулів яєчника, перитоніт, множинні некротичні вогнища у міокарді, печінці. У індичок - набряк легень. При підгострому та хронічному перебігу дистрофічні зміни в органах менш виражені.


Діагноз встановлюють на підставі бактеріологічних досліджень з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак та патологоанатомічних змін. Для прижиттєвої діагностики застосовують серологічний метод - кровотечу реакцію аглютинації (ККРА) з кольоровим пулорним антигеном. Хворобу необхідно диференціювати від колібактеріозу, пастерельозу, респіраторного мікоплазмозу, кокцидіозу та отруєння отрутохімікатами.