Екзема у собак – одне з найпоширеніших захворювань шкіри. Розрізняють:
Невропатична екзема – реакція шкіри на вегетативний розлад (рідко вроджений, що частіше виник після колись перенесеної хвороби). При цьому типі екзема висипає симетрично, локалізуючись вздовж хребта або вражаючи зовнішній бік стегон. Після переживання нервових стресів висип прогресує, а свербіж посилюється.
Травматична екзема – відповідь організму на подразнення чи ушкодження шкірного покриву. Причиною може стати навіть нашийник, що давить і натирає шкіру (у чутливих вихованців). Також запаленню можуть передувати обмороження чи опік. Запалені рани, розчесані місця укусів паразитів та інші необроблені вчасно ушкодження – часті провокатори екземи.
Рефлекторна екзема – шкірна реакція на подразник. Виявитися може як внаслідок зовнішнього впливу (бруд, лупа, хімічні та отруйні речовини, паразити та ін), так і через внутрішні проблеми (глистів, дисбаланс поживних речовин, гормональний збій, алергії, внутрішні хвороби).
До факторів, які можуть сприяти розвитку екземи відносяться:
Неправильний догляд. Тварини не так потребують щотижневого миття шампунем і кондиціонером, як людина. А якщо ще й неправильно підібрати косметику для вусатика, що доглядає, то проблем зі шкірою не уникнути.
Неправильне харчування.
Слабкий імунітет або схильність до алергії. А якщо ще й гельмінти є, то алергія з'являється ще швидше.
Зміна гормонального тла.
Стрес-фактор може спровокувати проблеми зі здоров'ям не відразу, а через якийсь час.
Хвороби внутрішніх органів. Будь-які патології. Приховані, гостропротікаючі або хронічні.
Стан шкіри. Іноді надмірна сухість провокує розвиток дерматиту та екземи. Тим більше, що потових залоз собаки не мають.
Спочатку на уражених ділянках виникають дрібні червоні цятки. Вони поступово зливаються у великі. У центрі цих цяток згодом утворюється гнійничок, який лопається. І ось уже в центрі червоної цятки з'являється скоринка бурого кольору. Якщо гнійничків багато, і лопаються вони стрімко, то шкіра стає справді страшною. Вона перетворюється на суцільну яскраво-червону виразкову поверхню. І тоді ветеринари говорять про мокнучу екзему у собак. Змінюється і вовна. Стає вона спочатку скуйовдженою і жорсткішою. А потім взагалі починає випадати. Тварині дуже боляче. Екзема у собаки – досить-таки «втомливе» захворювання, оскільки уражена площа збільшується, гнійнички лопаються, шкіра болить. І якщо собаці не надається необхідна ветеринарна допомога, уражаються вже й середні шари шкіри (власне дерма). Сверблячка. Вистачить, що шкіра схожа на виразку, так вона ще й свербить. Собака кігтями ще більше себе травмує. Заносить інфекцію, через що розвивається інфекційний дерматит.