Діагностика виразкової хвороби шлунка у собак

Виразкова хвороба шлунка у собак - це ерозивне запалення слизової оболонки шлунка, що виникає внаслідок впливу на пошкоджену ділянку слизової пепсину і соляної кислоти. Виразкова хвороба шлунка найчастіше реєструється у службових собак старшого віку. Кількість простих і пептичних виразок шлунка у собак приблизно рівна і як виняток трапляються множинні виразкові ураження шлунка і дванадцятипалої кишки.

Поява виразок шлунка у собак буває за тривалої годівлі тварин харчовими відходами з вмістом великої кількості солі, перцю, гірчиці та інших речовин, що подразнюють шлунок. До виразкової хвороби привертає порушення режиму годування, згодовування зголоднілим тваринам гарячого корму, мороженого м'яса, мороженої риби. Будь-які чинники, що викликають у собаки гіперацидний гастрит. До виникнення виразки шлунка призводить вплив на собаку стресів. Спровокувати появу виразок у собаки можуть медикаменти, що застосовуються під час лікування. Також ниркова недостатність, новоутворення в шлунку, отруєння, жовчний рефлюкс - призводить за рахунок виділення жовчних пігментів до надмірного виділення соляної кислоти і пепсину в шлунку у собак. Не виключена спадкова схильність.

У разі ураження бар'єру слизової оболонки внаслідок дії того чи іншого етіологічного чинника, коли слиз, що вкриває слизову оболонку, не може протистояти дії соляної кислоти та пепсину шлунка, ділянки оболонки, що не захищені слизом, починають перетравлюватися під дією соляної кислоти та пепсину, і на їхньому місці утворюються виразки.

Перебіг виразкової хвороби шлунка у собак зазвичай хронічний. На тлі симптомів хронічного гастриту (погіршення або збочення апетиту, часті відрижки) у собаки різко погіршується загальний стан, з'являється слабкість і пригнічення, починає швидко прогресувати схуднення. Характерна ознака для виразкової хвороби - блювота з кров'ю після годування. Температура тіла в межах фізіологічної норми.

Під час пальпації в ділянці шлунка (у лівому підребер'ї) отримуємо болючу реакцію, яка інколи призводить до нападу блювоти. Часто хворий собака, щоб зменшити больові відчуття від виразки, змушений приймати позу тварини, що "молиться". Під час аускультації ділянки кишківника відзначається ослаблення перистальтики тонкого і товстого кишківника. У хворого собаки бувають часті закрепи, калові маси темного кольору. Хворий собака відмовляється від корму, з'являється підвищена спрага, тварина починає худнути. Якщо виразкова хвороба у собаки триває тривалий час, загальний стан може поліпшуватися, а потім знову з'являються періоди загострення захворювання, що супроводжуються різким погіршенням загального стану і частими нападами блювоти з кров'ю. Внаслідок шлункової кровотечі у собаки розвивається анемія.

Діагноз на виразкову хворобу собак ставиться комплексно на підставі зібраного анамнезу хвороби, клінічних симптомів хвороби, результатів гастроскопії, ренгенографії з контрастною масою. Додатково проводять ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Гематологічне дослідження крові дає зниження рівня гемоглобіну та кількості еритроцитів, підвищену ШОЕ, лейкопенію, зниження кількості загального білка, за відносно підвищеного вмісту гамма-глобулінів. Позитивна реакція в період загострення хвороби на наявність кров'яних пігментів у фекаліях.

Під час проведення диференціальної діагностики виключають такі захворювання, як панкреатит, гепатит, холецистит, ниркову недостатність (нефроз, нефросклероз), чужорідне тіло в травному тракті, отруєння отрутами, інфекційні захворювання собак (лептоспіроз, парвовірусний ентерит та ін.), паразитарні хвороби (піроплазмоз (бабізіози), дирофіляріоз тощо), паразитарні хвороби (піроплазмоз (бабізіоз), дирофіляріоз та ін.).