Діагностика перитоніту у собак

Перитоніт (Peritonitis) - розлите або обмежене запалення очеревини, що супроводжується посиленою ексудацією.

Інфекційний неспецифічний перитоніт буває внаслідок проникаючих поранень черевної порожнини, розриву внутрішніх органів, поширення інфекції з навколишніх органів і тканин. Перитоніт може виникнути при занесенні інфекції в черевну порожнину гематогенним і лімфогенним шляхами, а також із поруч розташованих органів у разі розривів і проривів виразки шлунка, кишківника тощо.

Патогенез. Подразнення численних нервових рецепторів, якими дуже багата очеревина, різними патогенними факторами, призводять до потоку больових імпульсів у центральну нервову систему. Нервові імпульси, що надійшли в центральну нервову систему, спричиняють її виснаження, призводячи до розладу нервової регуляції в організмі тварини, відбувається посилення процесу ексудації та зменшення резорбції, одночасно порушується робота серця, судин, моторика органів, розташованих у черевній порожнині. Спазм судин черевної порожнини, що виник спочатку, змінюється їх розширенням.

У кровоносних судинах відбувається скупчення значної кількості крові, у хворої тварини розвиваються явища набряку і застою, скорочується об'єм циркулюючої крові, погіршується робота серця. Із розширених капілярів очеревини відбувається випотівання ексудату, у очеревині накопичується серозна рідина, в якій присутні формені елементи крові, білок, токсичні речовини; мезотелій очеревини набрякає, при цьому відбувається вогнищеве його руйнування і він відшаровується.

Антибактеріальна здатність листків очеревини і перитонеальної рідини різко знижується, водночас її всмоктувальна здатність зберігається. В окремих випадках фіброзний випіт, що утворився, затримує всмоктування, щільно прилипає до серозних поверхонь, спричиняючи їх склеювання, спричиняючи обмеження запального процесу в очеревині. Коли відбувається зниження резистентності організму, мікроби, токсини, продукти обміну і білкового розпаду, впливаючи на органи черевної порожнини, легко проникають у кров, лімфу, приводячи до інтоксикації організму тварини і порушення діяльності окремих органів і систем. Організм хворої тварини реагує підвищенням температури тіла (захисна реакція організму).

У разі запалення очеревини у тварини відбувається уповільнення перистальтики кишківника, аж до розвитку паралітичної кишкової непрохідності. В організмі хворої тварини відбувається залежування вмісту шлунково-кишкового тракту, внаслідок чого в кишківнику в тварин накопичуються гази та отруйні продукти обміну речовин.

При перитоніті у тварини рефлекторно збуджується блювотний центр, що призводить до блювоти у тварини. Додатково відбувається розлад функції печінки, нирок і підшлункової залози. Зрештою при розвитку у тварини загального перитоніту, у неї розвивається сепсис, унаслідок чого хвора тварина гине.