Лікування перитоніту у собак

За гострого перитоніту хворим тваринам у перші години хвороби призначають холод, потім тепло. У раціон годування вводять легкоперетравлюваний, вітаміновмісний корм, сульфаніламідні препарати. Внутрішньом'язово і в черевну порожнину вводять великі дози антибіотиків, зокрема й сучасні цефалоспоринового ряду. При скупченні ексудату роблять повторні пункції черевної порожнини. Додатково хворим тваринам призначають болезаспокійливі, серцево-судинні, загальнозміцнювальні препарати, аутогемотерапію, лакто- і серотерапію.

З метою зниження проникності кровоносних судин і зняття інтоксикації хворій тварині внутрішньовенно вводять 10%-вий розчин хлористого кальцію або глюконату, 40%-вий розчин глюкози і 1% розчин аскорбінової кислоти в загальноприйнятих дозах. Розвиток розлитого перитоніту попереджають введенням речовин, що сповільнюють перистальтику кишечника. У разі виникнення у хворої тварини закрепів призначають легкі проносні засоби, проводять теплі клізми.

У разі гострого розвиненого перитоніту, що розвинувся після розриву кишківника, сечового міхура тощо, хворій тварині терміново проводять оперативне втручання, одночасно вводять великі дози антибіотиків і масляні розчини сульфаніламідів (у черевну порожнину) та симптоматичні засоби. У разі хронічного перитоніту, на ділянку живота хворим тваринам призначають тепло (грілки, лампа соллюкс у поєднанні з кварцовою, інфраруж та ін.), решта ветеринарної допомоги, як за гострого перитоніту (залежно від показань).

У всіх випадках перитоніту високу лікувальну ефективність показала двостороння новокаїнова надплевральна блокада за Мосіном, черевних нервів і прикордонних симпатичних стовбурів, що усуває їхню гальмівну дію на моторику кишківника й тим самим сприяє швидкому усуненню перитоніту.