Діагностика плевриту у котів

Плеврит (pleuritis) – запалення плеври, зустрічається у котів будь-якого віку, статі та породи. За походженням плеврити бувають первинні та вторинні. Первинний плеврит - це поразка самої плеври, коли процес запалення спочатку розвивається у її тканинах. А вторинний плеврит – це ускладнення захворювання сусідніх органів (хвороби легень, пухлинні процеси тощо). 

За течією плеврит може бути гострим, підгострим, або хронічним. На гострий плеврит кішка хворіє зазвичай до 14 днів, підгострий може тривати до 1,5 місяців, а хронічний затягується на кілька місяців або навіть років. За місцем локалізації процесу розрізняють обмежений та дифузний. Односторонній плеврит може вражати праву чи ліву сторону грудної порожнини, а двосторонній – обидві.

За наявності випоту плеврит буває вологий та сухий. При вологому плевриті в плевральну порожнину виділяється запальна рідина. При сухому плевриті ексудат багатий на білок – фібриноген. Він легко згортається і осідає на поверхні плеври, рідина при цьому не накопичується. До причин виникнення плевриту належать: 

1. Віруси, бактерії, грибки, найпростіші, гельмінти. 
2. Запальні процеси, що переходять із низкою лежачих органів. 
3. Пухлини легень, стравоходу, середостінних лімфатичних вузлів або інших органів грудної порожнини. 
4. Травми та операції на плеврі та грудній клітці. 
5. Патології органів черевної порожнини; 
6. Прийом лікарських препаратів, наприклад, фурадоніну.
7. Переохолодження, перевтома, незбалансоване харчування та стрес. 

При плевриті у кішок пригнічений стан, підвищена температура тіла; слизові оболонки ротової та носової порожнини, кон'юнктива синюшного кольору. У важких випадках буває виснаження. Порушення з боку дихальної системи:

• Поверхневе прискорене дихання, збільшення частоти серцевих скорочень, сухий хворобливий кашель; 
• Задишка при ексудативному плевриті з утрудненим вдихом; 
• Якщо листки плеври зростаються внаслідок запалення, то спостерігається черевний тип дихання, яке здійснюється за рахунок скорочення діафрагми та черевної стінки; 
• При односторонньому ексудативному плевриті з великою кількістю рідини грудна клітка під час дихання стає асиметричною, і кішка приймає вимушену позу, яка полегшує дихання; 
• Болючість грудної клітки при обмацуванні та прослуховуванні; 
• Коричнева смердюча сеча, сухий кал. 

Діагностика плевриту у кішок проводять на підставі клінічного огляду, термометрії, аускультації. При сухому плевриті аускультація дозволяє виявити шум тертя плеври. Гнильний плеврит відповідає шум плескоту. Необхідним дослідженням є рентгенодіагностика, що свідчить про наявність патологічної рідини в грудній порожнині. Крім цього, на знімку зазвичай видно загальний стан серця та легень. 

Плеврит у кішок - рентгенограма у правій латеральній проекції. Для оцінки тяжкості стану та ступеня вираженості реакції організму на хворобу буде потрібен загальний клінічний аналіз крові. У ньому звертають увагу збільшення нейтрофильных лейкоцитів. Для вивчення характеру ексудату може знадобитися торакоцентез – прокол грудної стінки. Також, при необхідності, проводяться діагностичні заходи щодо супутніх захворювань.