Трихомоноз є венеричним захворюванням великої рогатої худоби, що характеризується насамперед ранньою загибеллю плода та безпліддям, що призводить до збільшення інтервалів між готелями. Поширений у всьому світі.
Етіологія та епідеміологія: Збудник найпростіших, Tritrichomonas fetus, має грушоподібну форму і зазвичай становить 10–15×5–10 мкм, але існує значний плеоморфізм. Він може стати сферичним при культивуванні у штучних середовищах. На його передньому кінці розташовані три джгутики, приблизно однакової довжини з тілом паразита. Хвилеподібна мембрана розширює довжину тіла та обмежена крайовою ниткою, яка продовжується за мембраною як задній джгутик. Збудник може пережити процес, який використовується для заморожування сперми, він гине від висихання чи високих температур.
При спарюванні корів та телиць з інфікованим биком 30–90% маток заражаються. Відмінності сприйнятливості порід до трихомонозу існують. Бики різного віку можуть залишатися інфікованими нескінченно. Передача захворювання можлива при штучному заплідненні через сперму від заражених бугаїв.
Клінічні ознаки: Найбільш поширеною ознакою є безпліддя, спричинена ембріональною смертністю. Спостерігається збільшення кількості корів із діагнозом захворювання репродуктивних органів. До них відносяться корови з піометрою, ендометритом чи муміфікованим плодом. Смерть плода та аборти також мають місце, але не так часто, як ембріональна смертність.
Діагноз ставлять на підставі клінічних ознак та мікроскопії піхвового слизу у самок та змиву з препуція у бугаїв.