Захворювання, спричинені бактеріями сальмонели, є одними з найважливіших захворювань, що зустрічаються у великої рогатої худоби. Не тому, що вони дуже поширені, або тому, що інфекції викликають високий рівень захворюваності та смертності, а тому, що всі сальмонели, виявлені у великої рогатої худоби, можуть потенційно поширюватися на людей. Джерелом інфекції зазвичай є кал від заражених корів. Може бути важко сказати, які корови виділяють бактерії, тому що безсимптомні та субклінічно хворі корови можуть виділяти стільки ж організмів у своєму гною, скільки корови, які хворіють на сальмонельоз. Іншими джерелами інфекції можуть бути гризуни, птахи (включаючи водоплавних птахів), мухи, дикі кішки, собаки, єноти та, рідко, люди. Спалахи сальмонели зазвичай тривають кілька місяців. Затяжні проблеми можуть бути результатом ряду факторів – стійкість у навколишньому середовищі, стійкість факторів ризику, стан носія або тривале виділення, або реінфекція сприйнятливих тварин. Спалах хвороби в більшості випадків відбувається восени, особливо в жовтні. Однак випадки можуть бути помічені у будь-яку пору року та у будь-якій частині країни.

Симптоми: лихоманка, млявість, зниження виробництва молока, кривава і часто рідка діарея. Смерть настає приблизно в 75 відсотків уражених тварин, якщо їх не лікувати. Підгостра форма варіюється від легшої форми гострого захворювання до інфекції без явного захворювання. Аборт може відбуватися у тяжко хворих тварин, але найчастіше це відбувається у корови без інших ознак захворювання. У телят сальмонела зазвичай зустрічається у віці від двох до шести тижнів.

Діагноз ставлять на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін, результатів бактеріологічних та серологічних досліджень. Діагноз на сальмонельоз вважають встановленим при виділенні культури із властивостями характерними для даного збудника та типізації її в РА.
Диференціальний діагноз. Необхідно диференціювати у телят від диплококової інфекції та колібактеріозу.